Вирок суду першої інстанції від 12.05.2016 року у справі Руслана Коцабы

1805-2017

Справа № 344/4742/15-к

     Провадження № 1-кп/344/1/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року                                                                 місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

                 головуючої судді            Зеленко О.В.,

                                       суддів           Деркач Н.І., Лазаріва О.Б.,

з участю : секретарів                          Перун І.Ю., Андрусяк М.С., Караїм Ю.В.,

                 прокурорів                         Гаврилюка П.М., Білого Р.Р., Грищука В.І.,

                 захисників                          ОСОБА_1, ОСОБА_2,

                 обвинуваченого                 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.114-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Злочин вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_3, що будучи виключеним у 2006 році з військового обліку за віком, маючи намір перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та діяльності інших військових формувань в особливий період, який триває з моменту набрання чинності Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014, тобто з березня 2014 року по даний час, 17 січня 2015 року після затвердження Верховною ОСОБА_4 України Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 №113-VIII під час чергової хвилі часткової мобілізації, оголошеної в особливий період, яка розпочалась 20.01.2015, розмістив в інтернеті у відеохостингу «YouTube» на особистій сторінці «Ruslan Kotsaba» відеозвернення до Президента України під назвою «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації». У вказаному зверненні ОСОБА_3 безпідставно представився журналістом каналу «112 Україна» та публічно закликав «всіх адекватних людей» відмовитись від мобілізації як такої, що оголошена всупереч чинному законодавству України. Зазначене відеозвернення, у якому шляхом неправдивого висвітлення фактів ОСОБА_3 наголошено потенційним мобілізованим на незаконності мобілізації, що не відповідає дійсності, та невиправданому братовбивстві у громадянській війні на Сході України, отримало значну кількість переглядів в інтернеті та набуло поширення серед співвітчизників.

Після розміщення вказаного відеозвернення на відеохостингу «YouTube», ОСОБА_3 надав ряд інтервю з даного приводу засобам масової інформації України та Російської Федерації.

Зокрема, з використанням можливостей інтернету, 22.01.2015 на прохання російських журналістів взяв безпосередню участь у програмі «Время покажет» російського телеканалу «Первый канал», де було використано матеріали його відеозвернення до Президента України «Я відмовляюся від мобілізації» та яке він прокоментував особисто, підтвердивши свої попередні публічні заклики до відмови від мобілізації, а також охарактеризував події, що відбуваються на сході України, як громадянську війну.

Також він взяв участь у передачі «Прямим текстом» під назвою «Мобілізація і всі тривоги, повязані з нею» на телеканалі «ZIK», що вийшла в ефір 22.01.2015, де підтвердив власну позицію щодо публічного заклику до відмови від мобілізації та вказав, що розмістив на своїх сторінках в інтернеті зразки заяв про відмову від мобілізації для їх поширення та використання серед співвітчизників.

Відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи ІСТЕ СБ України №19/1 від 06.02.2015 у тексті стенограми відеоролику «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», цілком усвідомлюючи кримінальну відповідальність, передбачену чинним законодавством України, ОСОБА_3 закликає українців як опосередковано через особистий приклад, так і безпосередньо відмовлятися від мобілізації. Згадані заклики до відмови від мобілізації є однією із форм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в частині здійснення ними своєї головної функції оборони держави. Разом з цим, у тексті стенограми відеоролику передачі «Время покажет» також міститься його заклик до відмови від мобілізації, оснований на цілковитому усвідомленні кримінальної відповідальності, передбаченої чинним законодавством України за вчинення таких дій. Такий заклик до відмови від мобілізації є однією із форм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в частині здійснення ними своєї головної функції оборони держави.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності України, що виразилось в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому за наступних обставин.

Так, у період травня червня 2014 року, ОСОБА_3, будучи на той час позаштатним кореспондентом каналу «112 Україна» в м.Івано-Франківськ, виїжджав у зону проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, де знімав репортажі про добровольчий український батальйон «Айдар», у яких показував діяльність вказаного підрозділу в зоні бойових дій. У вказаний період часу він також неодноразово перебував на території, яка контролюється представниками самопроголошених «Луганської Народної Республіки» («ЛНР») та «Донецької Народної Республіки» («ДНР»), де від невстановлених представників «ЛНР» отримав акредитацію (пропуск) як кореспондент телеканалу «112 Україна».

Надалі, ОСОБА_3, будучи єдиним акредитованим «ЛНР» представником українських ЗМІ, 20.06.2014 року розмістив на відеохостингу «YouTube» в мережі інтернет відеоролик під назвою «ОСОБА_3 з Луганської ОДА», у якому необґрунтовано та безпідставно звинуватив українських військових у вбивстві мирного населення поблизу Луганської ОДА та назвав представників ополчення «ЛНР» та «ДНР»  «військовими» та «героями».

Після повернення з зони АТО, в кінці червня 2014 року, ОСОБА_3 дав інтервю каналу «112 Україна» та 13.07.2014 російському каналу «Россия 24» з приводу його перебування у м. Луганськ, в ході яких у черговий раз безпідставно звинуватив українських військових у вбивстві мирного населення, відзначив та вихваляв високу дисципліну місцевих ополченців «ЛНР», їх мотивацію, а також заперечив присутність чеченців між ними.

З метою надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_3 12.11.2014, діючи на прохання представника іноземної організації журналіста російського каналу «Первый канал», використовуючи власний аккаунт «Ruslan Kotsaba» в соціальній мережі «Facebook» передав користувачу профілю «Елена Дыба» особисті дані щодо командира 5-го батальйону територіальної оборони Івано-Франківської області та його номер мобільного телефону, без згоди останнього. В подальшому, особа, яка представилась продюсером російського телеканалу «Первый канал» ОСОБА_5, намагалась отримати інтервю у командира вказаного батальйону з приводу конфліктної ситуації, яка склалась навколо зазначеного підрозділу ЗС України та щодо його особистого «переслідування» з боку правоохоронних органів держави.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи на шкоду обороноздатності України, 17.01.2015 ОСОБА_3 розмістив в мережі інтернет у відеохостингу «YouTube» на особистій сторінці «Ruslan Kotsaba» відеозвернення до Президента України під назвою «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», у якому, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх злочинних дій, публічно закликав «всіх адекватних людей» відмовитись від мобілізації як такої, що оголошена всупереч чинному законодавству та назвав бойові дії на території України громадянською війною. Разом з цим, він зазначив, що російських військ на Сході України «майже не має», а з українською армією воюють місцеві ополченці.

Вказані матеріали тут же були використані російським інтернет-виданням «LifeNews» (публікація «Украинський журналист ОСОБА_3: Лучше тюрма, чем война») та інформаційною агенцією так званої «ДНР» «Новости Донецкой Республики» (публікація «Украина. ОСОБА_3. Я отказываюсь от мобилизации») у здійсненні підривної діяльності проти України. Так, інтернет-видання «LifeNews» на своїй сторінці зазначило, що «український журналіст ОСОБА_3 ініціював акцію «Я відмовляюсь від мобілізації», а інформаційна агенція «Новости Донецкой Республики» висвітлила вказане відеозвернення як публічну відмову від мобілізації українського журналіста, який раніше закликав припинити громадянську війну.

22 січня 2015 року ОСОБА_3, усвідомивши свою популярність серед ЗМІ Російської Федерації у звязку з публічними закликами до відмови від мобілізації та отримавши від них запрошення на телепередачі, перебуваючи у м. Львів, з ініціативи представників іноземної організації – російських журналістів, з метою проведення підривної діяльності проти України, за допомогою інтернету взяв участь у передачі «Время покажет» російського телеканалу «Первый канал» (російська державна телекомпанія ВАТ «Первый канал» (ОАО «Первый канал») – 51% акцій належить Російській Федерації), де було частково продемонстровано матеріали відеозвернення ОСОБА_3 до Президента України «Я відмовляюся від мобілізації» і зміст яких він підтвердив особисто. Також, під час передачі її учасники звинувачували центральні органи влади України у «знищенні мирного населення на Донбасі» та ескалації військового конфлікту у вказаному регіоні, а відеозвернення та позицію ОСОБА_3 висвітлили як підтвердження своїх слів.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 23.01.2015 ОСОБА_3 як особа, яка публічно виступила проти оголошеної мобілізації в Україні, на запрошення та за оплату російської сторони авіарейсом Київ-Москва вилетів до Російської Федерації, де того ж дня у студії телеканалу «Россия 1» (загальноросійський державний телеканал, одноосібний власник – «Загальноросійська державна телевізійна і радіомовна компанія» (ВГТРК) Російська Федерація) брав участь у прямому ефірі програми «Специальный корреспондент», що носила антиукраїнський характер, оскільки окремі її учасники звинувачували українську владу у свідомому знищенні українського населення під час бойових дій та заперечували присутність російських військ на Донбасі.

Надалі, перебуваючи у м. Івано-Франківськ, з ініціативи російської сторони та за допомогою інтернету 25.01.2015 взяв участь у програмі «Центральное телевидение» російського телеканалу «НТВ» (російська телекомпанія ВАТ «Телекомпанія НТВ», власник «Газпром-Медіа»), в якій використано матеріали відеозвернення ОСОБА_3 до Президента України «Я відмовляюся  від мобілізації». Коментуючи в ефірі вказане відеозвернення, ОСОБА_3 в черговий раз наголосив потенційним мобілізованим, що можливо їм доведеться вбивати таких самих українців, які живуть в іншому кінці України.

Також, 24.01.2015 ОСОБА_3, перебуваючи в м.Москва, надаючи допомогу представникам

іноземної організації в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду її обороноздатності, за обіцяну матеріальну винагороду, отримав завдання від журналіста російського каналу «НТВ» про підготовку репортажів з участю тих жителів с.Черемхів Коломийського району Івано-Франківської області, які висловлюються проти мобілізації та не бажають йти воювати. В подальшому, 25.01.2015 від вказаного представника іноземної організації ОСОБА_3 отримав інші завдання на підготовку репортажів аналогічного характеру в м.Івано-Франківськ та спільно з останнім визначив спосіб приховання виконаної в майбутньому роботи на замовлення каналу «НТВ». Зокрема, з представником вказаної іноземної організації ОСОБА_3 було обумовлено, що замовні репортажі протестного характеру він буде готувати нібито з власної ініціативи, а не на замовлення російського каналу, і умисно розмістить їх на відеохостингу «YouTube» з наданням дозволу на їх використання необмеженому колу користувачів.

Після досягнутих домовленостей, 01.02.2015 ОСОБА_3, надаючи допомогу представнику іноземної організації журналісту каналу «НТВ» у проведенні підривної діяльності проти України, на виконання раніше отриманого завдання, виїхав до обумовлених населених пунктів с.Черемхів та с.Коршів Коломийського району, де у присутності представника іноземного телерадіоканалу «ARD» (Німеччина) намагався отримати у місцевих жителів інтервю щодо відмови їх від мобілізації та небажання брати участь у бойових діях на сході України.

Крім цього, 28.01.2015 ОСОБА_3, надаючи допомогу представнику іноземної організації в проведенні підривної діяльності проти України, на шкоду її обороноздатності, а саме кореспонденту російського телеканалу «Звезда» (власник – Центральна телерадіостудія Міністерства оборони Російської Федерації) на прохання останнього надав номер телефону невстановленого громадянина України на імя ОСОБА_3, який проживає у м. Москва, та який, з його слів, міг надати коментар з приводу своєї відмови від мобілізації або вказати інших осіб з числа громадян України, які висловлюються проти мобілізації та, на той час, перебувають на роботі у м.Москва.

Відповідно до постанови Верховної ОСОБА_4 України «Про звернення до Організації Обєднаних Націй, Європейського парламенту, Парламентської ОСОБА_4 Європи, Парламентської ОСОБА_4 НАТО, Парламентської ОСОБА_4 ОБСЕ, Парламентської ОСОБА_4 ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою – агресором» №129-19 від 27.01.2015 Російська Федерація визнана в Україні державою-агресором.

Відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи ІСТЕ СБ України №19/1 від 06.02.2015 у тексті стенограми відеоролику «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», цілком усвідомлюючи кримінальну відповідальність, передбачену чинним законодавством України, ОСОБА_3 закликає українців як опосередковано через особистий приклад, так і безпосередньо, відмовлятися від мобілізації. Згадані заклики до відмови від мобілізації обєктивно є однією з форм підривної діяльності проти України на шкоду її обороноздатності у сучасних умовах.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.114-1 КК України, не визнав. Суду показав, що є пацифістом, виступає проти війни як такої, внаслідок неприязних стосунків з військовими був переконаний, що йому вручать повістку про мобілізацію. Указ Президента України від 17.03.2014 щодо мобілізації вважає незаконним, так як його видав не Президент України, а виконуючий обовязки Президента ОСОБА_6, що не мав на це повноважень. Військовий стан в Україні не оголошено, отже підстав для мобілізації немає. На даний час цей указ обвинуваченим оскаржено у ВАСУ.

Щодо обвинувачення за ст.111 КК України ОСОБА_3 вказав, що як спеціальний кореспондент каналу «112» працював на сході України, зняв багато сюжетів про батальйон «Айдар» і про війну. Журналісти з Івано-Франківська їхати на схід України не хотіли. Був в ЛНР один раз упродовж тижня, в ДНР 5 днів, де мав редакційне завдання вивести з Донецька журналіста стрингера ОСОБА_7, жодних репортажів і включень звідти не робив, бо не мав акредитації в ДНР. З Донецька поїхав в Дебальцево, був у Словянську, Маріуполі, на горі Карачун. Єдиним акредитованим в ДНР журналістом був ОСОБА_7, а він був єдиним акредитований українським журналістом в ЛНР. Як журналіст вважав своїм обовязком показати українцям достовірну інформацію про події на сході України, так як прес-секретарі АТО подавали очевидно необєктивну інформацію. Знявши сюжет про «Айдар», відповідно до правил журналістики повинен був зняти і репортаж з точкою зору іншої сторони. За погодженням з керівництвом каналу «112» та отримавши через прес-службу Луганської ОДА (ОСОБА_6) акредитаційну перепустку з штампом Луганської ОДА, а не як вказано в обвинувальному акті «невстановлених представників «ЛНР», зняв та розмістив на «YouTube» відеоролик «ОСОБА_3 з Луганської ОДА». Захоплення Луганської ОДА було здійснено місцевими мешканцями аналогічно тому, як під час ОСОБА_8 було місцевими мешканцями захоплено приміщення Івано-Франківської ОДА, однак захоплення ОДА в Івано-Франківську чомусь названо «крайні форми революційно-патріотичних настроїв громадян», до яких згодом застосовано амністію, а осіб, що захопили Луганську ОДА, – «ополченці» і «злочинці». Представників ДНР і ЛНР називає військовими, бо вони були у військовій формі і зі зброєю. І ополченців, і українських військових бачив як під час боїв, так і після них. Дисципліна ополченців на той час була значно вища, ніж в українських військових, що вже на той час почали деградувати. Бачив російських добровольців, але ніхто з них не погодився дати йому інтервю. Це були так звані «військові наркомани», що жили війною і дійсно ненавиділи Україну. Щодо передання номеру телефону російському журналісту, то це не підривна діяльність, російські журналісти не є злочинці. Командир 5 батальйону ОСОБА_9 сам дав йому свій номер телефону для розповсюдження інформації щодо безпідставних звинувачень бійців 5 батальйону у дезертирстві. На січень 2015 року був найбільш відомим журналістом на Прикарпатті, мав 3 власні канали на «YouTube: Ruslan Kotsaba, Ruslan Kotsaba.war, «Народне око». Знімав сюжети, проводив бліц-опитування, в яких не робив жодної правки, щонайбільше задавав уточнюючі запитання. Тому це нормально, що його багато запрошували і цитували інші канали, де він міг авторитетно висловити свою точку зору, що події на сході України є громадянською війною з іноземними елементами з обидвох боків. За існуючою практикою, запрошуюча сторона оплачувала дорогу, проживання, харчування, іноді й інші витрати на відрядження. Це не означає, що йому платили за зміст тих слів, що він казав. Щодо участі у передачі «Время покажет» російського телеканалу «Первый канал» 22.01.2015, то це був інтернет-зв’язок, показано було не все його звернення до Президента, а лише обрану каналом частину, яка з ним попередньо не погоджувалася, також він не несе відповідальності за слова інших учасників цієї передачі зі звинуваченнями центральних органів влади України у знищенні мирного населення на Донбасі. Аналогічно, 23.01.2015 приймав безпосередню участь у прямому ефірі програми «Специальный корреспондент» у студії телеканалу «Россия 1», окремі учасники якої звинувачували українську владу у свідомому знищенні українського населення та заперечували присутність російських військ на Донбасі, однак кожен висловлював свою точку зору, а відповідальності за слова інших учасників програми він не несе. Переліт з Києва до Москви здійснено за кошти приймаючої сторони. Щодо репортажу з с.Черемхів Коломийського району вказав, що була інформація, що жителі цього села відмовлялися від мобілізації, а тому вирішив зняти репортаж. Також зняв репортаж з с.Коршів Коломийського району. Як журналіст спеціально загострював питання, щоб люди задумувались над проблемою. Цей репортаж, як і всі інші, завантажив на YouTube і надав йому загальний доступ, тому будь-хто, в тому числі канал, як український, так і російський чи європейський, мали можливість завантажити це відео і використати у своїх передачах. Жодної винагороди ні від кого не отримував, висвітлював виключно власну позицію, користуючись гарантованою свободою слова. Не шкодує про вчинене, оскільки діяв як професійний журналіст, висвітлюючи обєктивно усі події, подавав точки зору обидвох сторін з використанням гарантованого Конституцією України права на свободу слова. Є патріотом України, державної зради не вчиняв.

Щодо обвинувачення за ч.1 ст.114-1 КК України підтвердив, що 17.01.2015 в інтернеті у відеохостингу «YouTube на особистій сторінці Ruslan Kotsaba розмістив відеозвернення до Президента України під назвою «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», тривалість звернення 12 хв, обсяг 1,5 Гб, щоб його неможливо було завантажити на мобільний, а тільки переглянути зі стаціонарного інтернету та ґрунтовно подумати над його словами. На той час був журналістом каналу «112», однак звернення розмістив не на цьому каналі, а на своїй персональній сторінці. Крім того, звернення було адресоване Президенту України, а не до потенційних мобілізованих. Опубліковане звернення не мало обмеження у доступі, його міг будь-хто переглянути і завантажити на «YouTube». На час його затримання відео переглянуло близько 17 тис. осіб, а на час надання ним показів вже 421 тис. переглядів. Війну на сході України вважає громадянською, братовбивчою, бо під впливом владної пропаганди жителі заходу України їхали вбивати тих, хто на сході України захищав свій дім. Щодо виступу на запрошення російських журналістів у програмі «Время покажет» російського каналу «Первый канал» 22.01.2015, то це було включення через скайп, тому хто і що коментував у цій програмі до і після його включення – йому невідомо. Також щодо виступу у передачі «Прямим текстом» під назвою «Мобілізація і всі тривоги, повязані з нею» на телеканалі «ZIK» 22.01.2015 вказав, що був запрошений для участі у дискусії, де також висловив своє бачення щодо війни на сході України. Фрази з цих виступів висмикнуто з контексту та використано для обгрунтування висновку судово-лінгвістичної експертизи, проведеної у відомчій експертній установі СБУ. Вказуючи про усвідомлення ним кримінальної відповідальності за ці заклики, мав на увазі відповідальність за ст.336 КК України, а не державну зраду, бо є патріотом України, а не зрадником, а щодо ст.114-1 КК України вказав, що він є першим в Україні, хто притягується до кримінальної відповідальності за цією статтею.

За відсутності заперечень сторони захисту під час визначення обсягу та порядку дослідження доказів, судом задоволено клопотання прокурора про допит у судовому засіданні 58 свідків обвинувачення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що познайомився з ОСОБА_3 влітку 2014 року (кінець червня початок липня) в м.Донецьку, де був акредитований в ДНР і робив репортажі звідти для каналу «112». ОСОБА_3 прибув у Донецьк пізніше з ОСОБА_10, а свідок поїхав до Києва. Разом з свідком ОСОБА_3 був присутнім тільки під час зйомки проросійського мітингу у м.Донецьку. Через 3-4 дні після публікації побачив відеозвернення ОСОБА_3 до Президента України з закликом про відмову від мобілізації, що обгрунтовувався відсутністю російських військ на території Донбасу. При цьому свідок вказав, що безпосередньо під час перебування у ДНР бачив осетинів і чеченів, регулярних російських військ на той час в Донецьку не було. Також було інтервю, у якому один з солдатів розказував схему відправки російських військ на територію України під виглядом добровольців в армію ополчення. ОСОБА_3 намагався маніпулювати громадською думкою, надаючи недостовірну інформацію і дестабілізуючи суспільство.

Свідок ОСОБА_11, заступник міського комісара військового комісаріату Івано-Франківської області, пояснив суду, що в січні 2015 року на підставі указу Президента України проводилась мобілізація. На початкових стадіях мобілізації в Івано-Франківській області виникали певні труднощі у звязку з тим, що люди уникали мобілізації, не проживали за вказаними адресами та за місцем реєстрації, виїжджали за кордон, приносили довідки про непридатність або обмежену придатність до військової служби за станом здоровя. Також у січні 2015 року в засобах масової інформації та на інтернет- сторінках була проведена акція, назви якої він не пригадує. Відеозвернення обвинуваченого ОСОБА_3 щодо відмови від мобілізації переглянув в інтернеті. Знає, що після цієї акції обвинуваченого було затримано. Офіційних відмов військовозобовязаних від мобілізації через звернення ОСОБА_3 не було.

Свідок ОСОБА_12 дав показання про те, що вранці 18 січня 2015 року на сторінках соціальної мережі «Фейсбук» побачив відеозвернення обвинуваченого ОСОБА_3 під назвою «Я проти мобілізації». Відеозвернення його обурило, так як в час, коли наступає агресор, обвинувачений закликав до зриву мобілізації. Писав повідомлення обвинуваченому у «Фейсбук», однак був заблокований останнім. Цього ж дня звернувся в СБУ з заявою, щоб правоохоронці надали правову оцінку діям ОСОБА_3 Вже пізніше це питання обговорювалось на сторінках соціальної мережі «Фейсбук». В зоні АТО він не був, відеозвернення на нього не вплинуло. Членом громадського форуму не був.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що вперше обвинуваченого побачив у 2004 році під час Помаранчевої революції. Відеозвернення ОСОБА_3 під назвою «Я відмовляюсь від мобілізації» бачив по телебаченню, однак на якому каналі та скільки часу займало звернення – не пригадує. Приймав участь у бойових діях на сході, 17.01.2015 якраз приїхав у м. Івано-Франківськ. До 17.01.2015 року бачив особисто в ДНР російські війська. Офіційно військ не було, були переодягнені спеціалісти, які готували найманців -диверсантів. 80% військ ДНР і ЛНР російські найманці, бойові солдати і офіцери. Особисто на нього відеозвернення не вплинуло, від мобілізації не відмовився.

Допитаний свідок ОСОБА_14, заступник військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату, підтвердив, що в січні 2015 року в соціальній мережі «Фейсбук» виявлено відеозвернення обвинуваченого ОСОБА_3, в якому останній стверджував, що мобілізація проводиться незаконно, закликав не брати повістки та не сприяти Збройним Силам України у проведення мобілізації, що могло вплинути як на населення м.Івано-Франківська, так і в загальному на тих, хто бачив це відеозвернення щодо проведення заходів мобілізації. Безпосередньо саме відеозвернення переглянув вже під час допиту. Вказав, що заходи мобілізації проводяться згідно з Указом Президента України та були необхідні для накопичення і приведення ЗСУ до боєздатності. З заявою про відмову від мобілізації за зразком обвинуваченого громадяни не звертались, однак звертались з подібного роду заявами за розясненнями з приводу наявності закону для проведення мобілізації. Мобілізація відбувається наступним чином: дається наряд на кількість осіб, яких потребують ЗСУ, у тому числі відповідно до затребуваних спеціальностей, виписуються повістки і здійснюється оповіщення людей за місцем праці чи проживання. Після січня 2015 року 70% повісток вручено, 30% – не вручено, оскільки під час оповіщення не було осіб за місцем проживання. З оповіщених 70% осіб прибуло лише 30%. Випадки відмови від мобілізації з посиланням на заяву ОСОБА_3 свідку невідомі. До січня 2015 року мобілізація проходила за спеціальностями, також мобілізували всіх, хто мав бажання йти на військову службу. До 2015 року був певний відсоток громадян, які не зявлялись за призовом, однак цей відсоток був менший, ніж після січня 2015 року.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що був учасником АТО, бійцем 95 бригади, брав участь в обороні Донецького аеропорту, 12.03.2015 демобілізований. Був також в Донецькій та Луганській областях, де бачив російських солдат та офіцерів. Відеозвернення ОСОБА_3 бачив в січні 2015 року. В зверненні ОСОБА_3 закликав не воювати, називав війну братовбивчою, посилався на відсутність в ДНР та ЛНР російських військ. При цьому свідок ствердив, що російські війська дійсно перебувають на території ДНР та ЛНР. У загиблих, тіла яких вони передавали СБУ, були військові квитки та посвідчення солдат та офіцерів РФ. На час публікації відеозвернення свідок перебував у госпіталі, дізнався про таке звернення від бойових побратимів. Серед його знайомих і бойових побратимів немає тих, хто відмовився від мобілізації після звернення, оскільки солдати бачили, з ким воюють, а тому знали, що доводи ОСОБА_3 про відсутність російських не відповідали дійсності.

Свідок ОСОБА_16 підтвердив, що в кінці січня – на початку лютого 2015 року після телефонного дзвінка сина з зони АТО переглянув в інтернеті звернення обвинуваченого ОСОБА_3, де останній закликав проти мобілізації, агітував не воювати та відмовлятись від призову. Після цього на наступний день в СБУ написав заяву щодо цього звернення ОСОБА_3 Повідомив, що після виступів обвинуваченого особи призовного віку масово виїжджали з місць постійного проживання, в ЗМІ писали про виїзд з смт.Перегінське за межі України більше 300 чоловіків. Спілкувався з рідними і знайомими тих, хто поїхав, і з їх слів йому відомо, що поїхали саме після виступу обвинуваченого в ЗМІ. Його знайомі також обурені цим виступом.

Свідок ОСОБА_17 повідомив, що спершу в інтернеті побачив публікації обвинуваченого про те, що у Луганську немає військ РФ та іноземних військ, а потім зявилась заява обвинуваченого на його персональній сторінці у «Фейсбук» з рекомендаціями громадянам ухилятися від служби в ЗСУ з посиланням на законодавство. Пізніше зявилось відеозвернення обвинуваченого з закликами до ухилення від мобілізації, яке свідок переглянув особисто на наступний день після виходу на «YouTube». Вплив відеозвернення на людей негативний, особливо впливає на батьків, які шукають способів не відправляти дітей до війська.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що на початку 2015 бачив відеозвернення обвинуваченого ОСОБА_3, в якому останній закликав молодих людей проти мобілізації та заперечував, що на території України є російські війська. Він як волонтер з весни 2014 року перебував в зоні проведення АТО шість разів. Безпосередньо в Словянську бачив російські війська та військову техніку РФ, і зокрема, танки Т90, які є російськими танками. Ствердив, що вказана техніка зайшла з території РФ. Перебував на другій лінії оборони, на передовій не був. Бачив, як бійці з передової зривали шеврони та головні убори з мертвих бійців російського морського флоту. В Дебальцево його родич, який служив у 101 бригаді, потрапив в полон до росіян, які не приховували, що є кадровими російськими військовими. На обороноздатність України заяви обвинуваченого вплинули негативно, оскільки багато людей вагається, у інших зникло бажання служити в ЗСУ, однак особисто людей, які відмовились від мобілізації чи пішли з ЗСУ після звернення ОСОБА_3 він не знає. Відеозвернення обговорював з бійцями, вони негативно настроєні, вважають, що це негативно впливає на мобілізацію, так як бійці виснажилися і потребували зміни.

Свідок ОСОБА_19 повідомив, що як волонтер перебував в зоні проведення АТО близько 30 днів. Перший раз був в квітні 2014 року, а останній – в кінці листопада 2014 року. Були також поїздки на передову. В Горлівці був в полоні 2,5 дні у громадян РФ, один з яких був ОСОБА_20. В серпні 2014 року був в с. Побєда Донецької області, яке знаходиться на відстані 2 км від кордону з РФ. 16-17.08.2014 року обстрілів на було, а на наступний день близько 20 год. 30 хв. – 21 год. спершу відбулися обстріли мінометом, а потім з установок «Град», які відбувались зі сторони РФ. Бачив вишку прикордонників РФ. Бачив чотирьох людей у військовій формі РФ, що відрізнялись від сепаратистів поведінкою, військовою витримкою, озброєнням. Коли повернувся з братом в Горлівку, розмовляв з правою рукою ОСОБА_20 – чоловіком на прізвисько «Боцман», громадянином України. Він повідомив, що хочуть мати окрему незалежну державу і РФ їм в цьому допоможе військовими і зброєю, оскільки вони самі не зможуть цього зробити. Відеозвернення обвинуваченого він переглядав і спілкувався з ОСОБА_3 Повернувшись з ЛНР, ОСОБА_3 казав, що він – єдиний журналіст, який отримав акредитацію, що там йде братовбивча війна, гинуть мирні мешканці, немає військ РФ. Щодо мобілізації свідок вказав, що вважає її законною, так жоден суд не визнав її незаконною. Був зрив мобілізації, люди виїжджали. Його знайомий сказав, що обвинувачений виступав проти мобілізації, що це не війна, а тому він не хоче йти до війська. Деякі знайомі робили посилання на звернення обвинуваченого. Військовослужбовці з передової також негативно налаштовані щодо звернення обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що служив у 95 бригаді, перебував в зоні АТО на передовій з квітня по вересень 2014 року, їздили в рейди, неодноразово бачили російські війська та їх зброю. ОСОБА_22 Маріуполя і Лисичанська затримували громадян ОСОБА_23, військовослужбовця діючого офіцера російської армії, якого передали СБУ. Повернувшись на Прикарпаття, працює у військовому комісаріаті. Вже тут побачив в інтернеті відеозвернення ОСОБА_3 проти мобілізації з твердженнями про нелегітимність призову на військову службу, з тих міркувань, що російських військ на сході України нема. Вказане звернення викликало обурення у військовослужбовців, оскільки твердження про відсутність російських військ не відповідає дійсності, російських військових затримували неодноразово. Також до військкоматів зверталися родичі військовослужбовців за розясненнями з приводу законності мобілізації. На призовників також звернення ОСОБА_3 вплинуло негативно, патріотизм знизився, особи призовного віку почали масово уникати мобілізації.

Свідок ОСОБА_24, військовий комісар Коломийського військового комісаріату, вказав, що на початку січня 2015 побачив звернення ОСОБА_3 в інтернеті. Це звернення вплинуло на його подальшу роботу, бо з 20.01.2015 почалася чергова четверта хвиля мобілізації, а під впливом звернення ОСОБА_3 про незаконність мобілізації почалися масові протести: 19.01.2015 у с.Черемхів Коломийського району, потім жителі ще 7 сіл протестували проти мобілізації, наводячи ті доводи, що були у зверненні ОСОБА_3 (про часткову, а не загальну мобілізацію, як передбачено законом). Жителі відмовлялися отримувати повістки. Вкінці січня у с.Коршів Коломийського району ОСОБА_3 запросив журналістів для зйомки протестів проти мобілізації, але жителі села навпаки вказали, що готові боротися з агресором і підтримали мобілізацію. Потім після проведення розяснювальної і інформаційної роботи план четвертої хвилі мобілізації в окрузі виконано на 95 %. Свідок особисто був у Луганській області, бачив 2 затриманих 92 бригадою військовослужбовців спецслужб розвідуправління російської армії та зразки російського новітнього озброєння, яких немає в української армії.

Свідок ОСОБА_25, суду пояснив, що є військовим комісаром Снятинсько-Городенківського військового комісаріату, а до того був військовим комісаром Долинсько-Рогатинського війського комісаріату. Перші хвилі мобілізації пройшли спокійно, а перед четвертою хвилею мобілізації ОСОБА_3 було розміщено відеозвернення, у якому закликалося до зриву мобілізації, наголошувалося на його незаконності. Після цього виконати план мобілізації стало практично неможливо, жителі сіл відмовлялися від оповіщення, звернення ОСОБА_3 викликало у багатьох безпідставні сумніви щодо законності мобілізації, наводили доводи щодо незаконності часткової мобілізації, як це вказував ОСОБА_3 Виконував бойові завдання в зоні АТО і бачив, як мобілізовані на передовій чекають моральної підтримки і заміни для реабілітації. Їх треба було замінювати, але внаслідок зриву четвертої хвилі мобілізації їх заміна була проблемною. Був у зоні АТО у листопаді-грудні 2014, особисто російських військовослужбовців не бачив, але бачив російське озброєння.

Свідок ОСОБА_26, військовослужбовець, суду показав, що бачив в інтернеті заклики ОСОБА_3 проти мобілізації, який вказував про відсутність російських військ в зоні АТО та ведення братовбивчої війни. За призовом з вересня по жовтень 2014 був у зоні АТО у населених пунктах Тепле, Комишне, Нікішине, Дебальцево та інших. Бачив обстріли, що проводилися з території Російської Федерації. Був учасником бойових дій з регулярною російською армією, бачив військову техніку Російської Федерації. Після поранення 27.10.2014 знаходиться на реабілітації. Військовослужбовці, що отримали легші поранення, на даний час повертаються назад на фронт, так як заміни для них внаслідок зриву мобілізації нема.

Свідок ОСОБА_27, волонтер, показав, що бачив звернення ОСОБА_3 про те, що мобілізації не треба, захищати Україну не треба, російських військ на сході України нема, воюємо з ДНР і ЛНР, зброю яким сама ж Україна і постачає. Свідок був в населених пунктах Щастя та Пески, особисто бачив російських солдатів в АТО, ідентифікував їх по військовій формі та документах. Спілкувався з українськими військовослужбовцями, які дуже негативно відреагували на звернення ОСОБА_3, бо сказане ним не відповідало дійсності.

Свідок ОСОБА_28 суду показав, що в інтернеті десь у лютому 2015 бачив звернення ОСОБА_3, в якому він закликав відмовлятися від мобілізації, припинити братовбивчу війну, вказував, що російських військ нема. Свідок мобілізований у березні 2014, був у різних населених пунктах, служив у 14 ВПР (вертолітна база знаходилась у м.Дніпропетровську), бачив зброю російського зразка, якої в Україні на озброєнні нема. Особисто російських військовослужбовців та їх збройних формувань не бачив, оскільки служив в аеробригаді. Вважає, що Україну потрібно захищати, а не зривати мобілізацію, шукаючи для цього якісь причини.

Свідок ОСОБА_29, журналіст газети «Афіша Прикарпаття», суду показав, що звернення ОСОБА_3 з закликами проти мобілізації, ймовірно, обумовлено його вербуванням іноземною державою. Заклики проти мобілізації під час військових дій є недопустимими, а ОСОБА_3 не є журналістом. Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник вказали, що обвинувачений перебуває з даним свідком у особистих неприязних стосунках, так як щодо свідка ОСОБА_29 розслідувалось кримінальне провадження про перешкоджання ним журналістській діяльності ОСОБА_3, а при розслідуванні даної справи ОСОБА_29 надав довідку про свою обмежену осудність. За таких обставин покази свідка ОСОБА_29 суд оцінює критично.

Свідок ОСОБА_30, суду показав, що як військовослужбовець служив у 5 батальйоні територіальної оборони, потім у 128 бригаді. Бачив звернення громадського діяча ОСОБА_3 з закликами проти мобілізації. Його репортажі транслювалися російським телебаченням і створювався негативний образ України та українців. В Дебальцево бачив полонених російських військових та нашивки військових формувань Російської Федерації, бачив зброю з нанесеними маркуваннями Російської Федерації, артилерія працювала по Дебальцево також зі сторони ОСОБА_23. Мобілізація потрібна була для заміни вже мобілізованих бійців, які тривалий час перебували на фронті, але під приводом доводів обвинуваченого особи, що підлягали мобілізації, вживали заходи для уникнення призову, в тому числі виїжджаючи на заробітки. Заклики ОСОБА_3 шкодять обороноздатності країни, так як перешкоджають формуванню Збройних Сил України.

Свідок ОСОБА_31, що з 29.05.2014 мобілізований до Збройних Сил України, повідомив, що бачив уривок відеозвернення ОСОБА_3 з закликами проти мобілізації. Під час перебування з зоні АТО з липня 2014 у складі 5 батальйону територіальної оборони був у Амбросіївці, де фактично щоночі здійснювалися обстріли території України з Російської Федерації установками «Град». Взимку у складі 15 батальйону піхоти поблизу Дебальцево з їх участю було виявлено диверсійну групу, завязався бій, диверсанти загинули. Відрізнити, були це російські військовослужбовці чи добровольці, дуже важко. Але у їхніх мобільних телефонах були російські номери з зазначенням абонентів «комбат», «командир роти», що дає підстави вважати їх російськими солдатами. З розповідей інших військовослужбовців знає, що бачили зблизька на території України російську військову техніку. Вплив звернення негативний, бо підриває бойовий дух мобілізованих військовослужбовців, що потребують заміни.

Свідок ОСОБА_32, що служив у 25 бригаді ЗСУ з березня 2014 поблизу Дебальцево, вказав, що бачив військову техніку іншої сторони, але особисто російських військовослужбовців чи їх зброї не бачив. Відеозвернення ОСОБА_3 з закликами проти призову та проти військових дій бачив, коли був у відпустці у м.Коломиї. З іншими військовослужбовцями не сприйняли це звернення всерйоз, так як те, про що там йшла мова, не відповідало дійсності.

Свідок ОСОБА_33, що з літа 2014 як мобілізований служив у населених пунктах Опитне, Піски, Дебальцево та Донецькому аеропорту, суду пояснив, що заклики ОСОБА_3 перешкоджають здійснювати призов, відповідно проводити ротацію та підривають бойовий дух мобілізованих українських військових. Вказав, що особливо у Донецькому аеропорту було дуже багато російських військовослужбовців регулярної російської армії, визначали їх за документами та татуюваннями з зазначенням військових підрозділів. Документи передано спецслужбам. Також у загиблих сторони противника забирали новітню зброю російського зразка, якої нема на озброєні в ЗСУ.

Свідок ОСОБА_34, військовослужбовець 80-ї аеромобільної дисантної бригади ЗСУ, що служив у населених пунктах Іловайськ, Щастя, Станиця Луганська, вказав, що бачив безпосередньо російські війська, у військових діях з російськими солдатами загинуло багато його побратимів. Бачив звернення ОСОБА_3 проти мобілізації. ОСОБА_3 як журналіст подавав неправдиву інформацію про те, що російських військ там нема, що на сході України йде братовбивча війна, що не відповідає дійсності і є державною зрадою.

Свідок ОСОБА_35 суду показав, що 01.02.2015 у с.Коршів Коломийського району біля церкви ОСОБА_3 взяв у нього інтервю, перекрутивши його слова про готовність захищати Україну словами «Готовність вбивати». Питання були провокативні, відчувалося, що ОСОБА_3 «засланий козачок» та стосувалися різниці у сприйнятті ситуації на сході України між жителями с.Коршів та сусідніх сіл, що почали висловлювати протести проти мобілізації. Свідок відповів ОСОБА_3, що росіянам треба чинити опір, а не здавати територію України. При цьому сюжет з цим інтервю обвинувачений подав не як патріотичний, а без відома свідка назвав «Готовність вбивати» та розмістив у «YouTube», знеславивши на всю Україну.

Свідок ОСОБА_36 вказав, що 01.02.2015 в с.Коршів Коломийського району ОСОБА_3 брав інтервю в жителів села, у тому числі у нього. На запитання ОСОБА_3 про те, що буде робити, коли прийде мобілізаційна повістка, відповів йому, що буде воювати і захищати Україну. ОСОБА_3 сказав, що там російських військових нема, воюють свої проти своїх, з обидвох боків є найманці. Свідок відповів, що зі ЗМІ йому відомо про участь російських військових у конфлікті. Потім побачив відеоролик в мережі «YouTube», його слова не були спотворені.

Свідок ОСОБА_37, Коршівський сільський голова, пояснив суду, що від жителів дізнався про зйомки ОСОБА_3 у селі репортажу на тему мобілізації. ОСОБА_22 церкви побачив людей, обурених зйомками ОСОБА_3, що, беручи інтервю, висловлював ідеї про те, що мобілізацію проводити не треба, російських військових на сході немає, а є тільки братовбивча війна. В той час серед жителів села були мобілізовані, які розказували, що воюють на сході російські військові і треба захищати територію України. Тому жителі села в інтервю повідомили, що готові воювати і захищати Україну. ОСОБА_3 це було протрактовано як «готовність вбивати», що створило негативний образ жителів села Коршів, у тому числі на сході України.

Свідок ОСОБА_38, головний спеціаліст Івано-Франківського міського комісаріату, показав, що ОСОБА_3 на військовому обліку не перебуває, виключений у 2006 році з військового обліку за досягненням 40-річного граничного віку перебування на обліку, установленого законом, що діяв до березня 2014 року. Також при постановці на військовий облік військовозобовязаний повідомляється в усній формі про вік, до якого перебуватиме на обліку. Відповідні дані щодо призовного віку містяться в оприлюднених законодавчих актах, а також розміщені на інформаційних стендах військових комісаріатів. Мобілізувати після виключення з військового обліку за віком можна тільки за особистою заявою особи. Такої заяви від ОСОБА_3 не надходило.

Свідок ОСОБА_39, військовослужбовець мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних Сил України, суду показав, що під час проведення мобілізації ОСОБА_3 розповсюдив заклики до зриву мобілізації, вказуючи про незаконність мобілізації, що підривали довіру суспільства до держави та формували свідомий намір не виконувати законодавство з питань мобілізації. Оголошення про мобілізацію відповідно до діючого закону здійснено Президентом України, а обовязок захищати державу закріплено у Конституції України. Забезпечення інформаційної безпеки є однією з функцій держави, тому такі висловлювання є недопустимими, сприяють уникненню призову та невиконанню завдань щодо оборони держави. Як військовослужбовець до звернення ОСОБА_3 ставиться негативно як такого, що підриває обороноздатність країни, а викладені у зверненні обставини щодо незаконності мобілізації не відповідають дійсності.

Свідок ОСОБА_40, що проходив службу з 19.11.2014 у 28 окремій механізованій бригаді ЗСУ у зоні АТО, суду пояснив, що оскільки був у відділенні звязку, безпосередньо участі у бойових діях участі не приймав. Зі слів співслуживців йому відомо, що з вересня-жовтня 2014 на сході України працюють російські військові, що підтверджується зміною засобів, методів і тактики ведення боїв і озброєнням, з якого здійснювалися артилерійські обстріли (зявилися дороговартісні системи залпового вогню). Особисто бачив 1 затриманого російського військового. У лютому 2015, коли повернувся з АТО, переглянув відеозвернення ОСОБА_3, що викликало обурення, так як ворог прийшов на українську землю, тому її слід обороняти, а не розділяти людей. На позиціях у той час в основному були мобілізовані під час третьої хвилі мобілізації, багато добровольців, що очікували на їх заміну новими призовниками. Демобілізацію їх не проводили, бо не було на кого замінити.

Свідок ОСОБА_41 показав суду, що у січні 2015 виконував обовязки Калусько-Рожнятівського військового комісара. Звернення ОСОБА_3 на той час особисто не переглядав, але чув про нього, переглянув вже десь через місяць-півтора. Після відеозвернення ОСОБА_3 у жителів населених пунктів зявилося багато запитань щодо мобілізації, доводилося багато розяснювати. Слабохарактерні особи шукали приводу, щоб ухилитися від призову, не зявившись у військкомат, і знайшли доводи для ухилення в ролику обвинуваченого. Заяви про відмову від мобілізації з посиланням на ОСОБА_3 не надходили.

Свідок ОСОБА_42, що на січень 2015 був заступником військового комісара Богородчансько-Надвірнянського військового округу, суду вказав, що бачив відеоролик ОСОБА_3 у мережі. Перша, друга, третя хвиля мобілізації проходили добре, було багато добровольців, навіть виконано мобілізаційний план на 110%. Четверта хвиля мобілізації була проблемна, так як поверталися раніше мобілізовані військовослужбовці і розказували про труднощі на війні, а також негативні репортажі в ЗМІ. Про випадків відмови від мобілізації з посиланням на відеозвернення ОСОБА_3 свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_43, військовослужбовець, що мобілізований у вересні 2014, з листопада 2014 по лютий 2015 знаходився в зоні АТО в районі Бахмутської траси, суду пояснив, що безпосереднього контакту з противником не було, але через бінокль бачили прапор десантних військ російської армії і військових в однаковій формі, що підтверджує наявність в зоні АТО регулярних військ. Бачив звернення ОСОБА_3, проти його закликів, розповсюджених в інтернеті та телебаченні щодо відмови від мобілізації, оскільки такі заклики перешкоджають проведенню ротації, призваних раніше хлопців належало замінити, надати їм час для відпустки і зустрічі з рідними. Факти персональної відмови від мобілізації під впливом звернення ОСОБА_3 свідку не відомі.

Свідок ОСОБА_44, вказав, що у січні лютому 2015 у с.Коршів Коломийського району ОСОБА_3 намагався зробити репортаж. Його дружина ОСОБА_45 по телефону повідомила про активну агітацію мешканців проти мобілізації. Було звинувачення усіх військовослужбовців у тому, що вони фактично маніяки і серійні вбивці, що готові вбивати усіх підряд, що не відповідає дійсності, бо мобілізовані хлопці виконували свій громадянський обовязок щодо захисту територіальної цілісності України. Сам був в зоні АТО, служив на 29-му блокпості і знає, що там були росіяни, так як були прапори російського козацтва і монархічні прапори, були шикування і підняття російського прапора, перевірки особового складу та інші дії, притаманні військовослужбовцям.

Свідок ОСОБА_46, викладач суспільних дисциплін Коломийського коледжу, суду показав, що на момент виходу першого звернення ОСОБА_3 у січні-лютому 2015 разом з підрозділом вже більше 2-2,5 місяців знаходилися на військовій позиції, моральні сили вже вичерпувалися, кожен мобілізований вже потребував відпустки і заміни. Був у мінометній батареї, на той час відбувся штурм 31 блокпосту безпосередньо військовими підрозділами Російської Федерації, що підтверджує їх участь у конфлікті. Побачив інтернет-акцію ОСОБА_3 про відмову від мобілізації, де останній характеризував осіб, що брали участь у штурмі Донецького аеропорту як «правильних», проявляв неповагу до влади в особі Президента, закликав до зриву мобілізації як єдиної можливості забезпечити територіальну цілісність країни, а також демонстрував зверхнє ставлення до тих, хто не розділяє його думку. Підтвердив факт впливу звернення ОСОБА_3 на мобілізованих, що внаслідок підриву їх моральних цінностей перешкоджало виконанню бойових завдань підрозділів, однак вказав, що випадків дезертирства у його військовому підрозділі не було. Розяснював їм, що знаходяться в зоні АТО для захисту України від нападів представників ворожої країни і ніяким чином не можна вважати нападників «правильними пацанами».

Свідок ОСОБА_47 дав суду покази про те, що як військовослужбовець перебував у зоні АТО з листопада 2014 у Донецькому аеропорту, Пісках, Авдіївці, Водяному. Про звернення ОСОБА_3 дізнався з дзвінка матері, що запитувала про відсутність російських військ та незаконність проведеної мобілізації. У лютому 2015, перебуваючи у відпустці на території Івано-Франківської області, переглянув звернення ОСОБА_3 Звернення обурило свідка, так як викладені ОСОБА_3 обставини не відповідали дійсності: мобілізація потрібна для проведення ротацій українських військовослужбовців, а в зоні АТО присутні російські військовослужбовці, про що зробив висновок з їх перехоплених переговорів та нашивок на формі.

Свідок ОСОБА_48, військовослужбовець ЗСУ за контрактом показав, що перебував у зоні АТО з перших днів загострення ситуації на сході України, зокрема, брав участь у захисті Луганського аеропорту. У новинах почув про ОСОБА_3, що висловлював протимобілізаційні погляди. Вважає такі заклики неправомірними, бо хлопців, що захищали державу, в тому числі багатьох поранених, слід замінювати. Також бачив особисто російських військовослужбовців, яких ідентифікували за документами, затриманих військовослужбовців передали СБУ. Особисто звернення ОСОБА_3 свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_49, мобілізований у серпні 2014 року, перебував в зоні АТО у грудні 2014 у Дебальцево, а також у Луганській області. Бачив з іншими військовослужбовцями відеоролик обвинуваченого проти мобілізації. Ролик викликав обурення, але ніяким чином не вплинув на їх особисте ставлення до України та військової служби. Однак люди, які знали ОСОБА_3 як учасника подій на Майдані, могли під впливом його авторитету сформувати необєктивну думку про незаконність мобілізації та відсутність російських військ. В той же час, разом з іншими мобілізованими в зоні АТО бачили російських військовослужбовців, захоплювали російських полонених у Дебальцево і Станиці Луганській, зброю (зокрема, танки і міни), яких не було на озброєнні в української армії, а обстріли велися з російської території.

Свідок ОСОБА_50 вказав, що був мобілізований, перебуваючи в зоні АТО в січні 2015 року, з товаришами по службі побачив відеозвернення ОСОБА_3, яке сильно його обурило, так як житель Західної України закликав проти мобілізації. В той же час, з протилежного боку бачив загиблого військовослужбовця Російської Федерації, ідентифікованого за документами, також була зброя російського виробництва, якої нема на озброєнні в українських військовослужбовців. 20.01.2015 мала бути проведена ротація його підрозділу, але внаслідок закликів проти мобілізації, їх демобілізацію провели пізніше.

Свідок ОСОБА_51, військовослужбовець з 05.2014 до 05.2015, що приймав участь у військових діях в Дебальцево та Станиці Луганській, підтвердив, що в Дебальцево велися бої з військовослужбовцями Російської Федерації. Побачив відеозвернення ОСОБА_3 в мережі «YouTube» з закликами проти мобілізації. Звернення обурило, так як мобілізованих військовослужбовців, особливо поранених, слід було замінити, а солдатів строкової служби для військових дій залучати неможна.

Свідок ОСОБА_9, командир 5 батальйону територіальної оборони ЗСУ, суду повідомив, що з військовослужбовцями брали участь у військових діях біля Дебальцево. Військові дії велися біля кордону з РФ, протилежна сторона мала військову техніку РФ, а також бійці приходили зі сторони РФ. Приблизно у листопаді 2014 на його мобільний телефон зателефонувала кореспондент російського телебачення, що намагалася взяти інтервю з приводу військових дій. Від інтервю відмовився, оскільки ймовірно, його слова були б перекручені, а звідки у журналіста російського телебачення його контактні дані невідомо. Про те, що наданий ОСОБА_3 номер мобільного телефону свідка у подальшому буде передано журналістам з РФ, свідок не допускав.

Свідок ОСОБА_52, начальник відділу психологічної підготовки заступник начальника управління психологічного забезпечення головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України, показав, що ОСОБА_3 опублікував відеозвернення в інтернеті з закликами про відмову від мобілізації. Йому як фахівцю соціальному психологу ЗСУ (на той час був офіцером відділу інформаційної боротьби ЗСУ) було надано дане відео на аналіз його можливого впливу на суспільство. За результатами аналітичних досліджень установлено, що такі заклики ОСОБА_3 можуть впливати і впливали на свідомість громадян та перешкоджали проведенню мобілізації, зокрема через вплив на осіб, які вагаються і не визначилися зі ставленням до мобілізації. У зверненні були явно спотворені дані, так як з 2014 вже було достеменно відомо про участь російських військових у конфлікті. Якщо б ОСОБА_3 свої погляди розповсюджував у приватний сфері, то це тільки його особиста справа. Однак ОСОБА_3, діючи як публічна особа, розмістив вказані відеозвернення з закликами проти мобілізації в інтернеті та ЗМІ, що вже становило вплив на суспільство. Такі звернення однозначно впливають на настрої суспільства. Підтвердженням цього є і значна кількість цитувань ОСОБА_3 та обговорення його звернень в інших ЗМІ, в тому числі Російської Федерації. Це звернення мало негативний вплив на соціум загалом, а вплив на кожного окремого індивідуума не є предметом аналітичного дослідження.

Свідок ОСОБА_22, консультант-експерт штабу СБУ, учасник АТО, пояснив суду, що бачив звернення ОСОБА_3 та вважає, що останній таким зверненням міг вплинути деструктивно на учасників бойових дій та підривав обороноздатність України. Факти відмови від мобілізації на підставі відеозвернення ОСОБА_3 безпосередньо йому невідомі.

Свідок ОСОБА_53, заступник командира батальйону «Івано-Франківськ» повідомив, що відеоролик ОСОБА_3 викликав у нього обурення і вони довго його зі співслуживцями обговорювали. Також ОСОБА_53 розповів, що у зоні АТО він затримував людей з Криму та ОСОБА_23. Також, на його думку, відеоролик негативно вплинув на мобілізацію. Наприклад, з його сусіднього села Перегінське чоловіки почали масово виїжджати за кордон. Разом з тим свідок ствердив, що йому не відомі факти відмови від мобілізації саме після перегляду відеоролика ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_54, поліцейський із села Черемхів Коломийського району повідомив суду, що 01.02.2015 йшов у магазин і побачив неподалік від церкви скупчення людей. Серед них був і ОСОБА_3, який представився журналістом, з ним ще двоє чоловіків. Спілкування обвинуваченого і мешканців села було двостороннє: ОСОБА_3 не тільки задав запитання, а й повідомляв свою позицію щодо призову та подій на сході України. ОСОБА_3 питав людей, як вони ставляться до мобілізації. А коли люди запитали, як він ставиться до неї, то ОСОБА_3 сказав, що він проти мобілізації. Людей це обурило, вони сказали, що є патріотами і будуть захищати Україну. Потім обвинувачений поїхав у напрямку сусіднього села.

     У судовому засіданні 22.01.2016 за клопотанням прокурора визнано неможливим допит свідка ОСОБА_55 внаслідок його смерті, що підтверджується довідкою ВРАЦС Калуського МУЮ від 20.01.2016 (т.2 а.с.106), та прийнято відмову прокурора від права допиту заявлених свідків обвинувачення ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68 та ОСОБА_69 При цьому прокурору розяснено, що у разі відмови від права допиту заявлених свідків обвинувачення сторона обвинувачення не вправі будете апелювати до неповноти судового розгляду внаслідок непроведення допиту цих свідків.

Також на підтвердження наявності у діях ОСОБА_3 інкримінованих злочинів стороною обвинувачення надано суду наступні докази:

– лист №60/2/2-1248 від 06.02.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області про участь ОСОБА_3 у програмах «Время покажет» російського «Первого каналу», «Специальный корреспондент» телеканалу «Россия-1», «Центральное телевидение» російського каналу «НТВ» та контакти з представниками російських ЗМІ (т.2 а.с.145);

– лист №60/2-1408 від 10.02.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області про встановлення ОСОБА_3 стійкого контакту з продюсером російського федерального каналу «НТВ» ОСОБА_5 ОСОБА_70. До листа долучено скріншоти на 8 арк. з соціальних мереж особистої сторінки ОСОБА_70 та каналу НТВ (т.2 а.с.146-154);

– лист №60/2-1238 від 06.02.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області про виконання ОСОБА_3 завдання російського каналу «НТВ» – публікацію на «YouTube» інтервю з мешканцями с.Коршів «Готовність убивати//Бліц-опитування, Коршів, Коломийщина, ОСОБА_3». До листа додано протокол від 06.02.2015 огляду електронної інформації відеозапису на відеохостингу «YouTube», згідно якого відправник відео ОСОБА_3, завантажено та опубліковано для загального вільного доступу 01.02.2015, тривалість відео 11 хв 47 сек. До протоколу огляду долучено долучено диск з записом цього відеоролику та стенограму (т.2 а.с.155-163);

– лист №60/2-2215 від 27.02.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області про виїзд ОСОБА_3 у с.Черемхів та с.Коршів Коломийського району та контакти ОСОБА_3 з ОСОБА_70 (т.2 а.с.164);

– лист №5/4-156 від 09.02.2015 начальника ВЗНД УСБУ в Івано-Франківській області про те, що ОСОБА_3 не є журналістом, штатним чи позаштатним кореспондентом телеканалу «ZIK», Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина». Долучено відповідь генерального директора Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» №941 від 09.02.2015 про те, що станом на 09.02.2015 ОСОБА_3 не є ані штатним працівником, ані позаштатним кореспондентом (фрілансером, стрімером) Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина», однак вважався позаштатним кореспондентом на період з 04.01.2011 по 04.01.2012 на громадських засадах (наказ №1-к від 04.01.2011 долучено), скріншот з інтернет-ресурсу «Вікіпедія» про канал «Громадське телебачення», відповідь заступника генерального директора ТзОВ ТРК «МІСТ ТБ» (телеканал «ZIK») про те, що станом на 09.02.2015 ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТзОВ ТК «Міст» не перебуває та не перебував (т.2 а.с.165-172);

– лист начальника 3 управління ГУ СБУ №8/3/2-2084 від 23.02.2015 про придбання квитків на імя ОСОБА_3, до якого, зокрема, додано лист ДП «ГІОЦ Укрзалізниці» про придбання через КП «Приватбанк» квитків на потяг №143К відправленням 24.01.2015, №043К відправленням 16.12.2014 та №050Л відправленням 22.01.2015 для пасажира ОСОБА_3; лист ТОВ «Українська хендлінгова компанія» про те, що квиток на імя ОСОБА_3 було оформлено у м.Москва 20.01.2015 в агенції Акціонерне товариство «V.I.P. Сервіс», 21.01.2015 по даному квитку проведено повернення грошових коштів (т.2 а.с.173-187);

– лист №2/1861 від 19.02.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області з особовими даними ОСОБА_5 ОСОБА_70, ОСОБА_5 Наумової, ОСОБА_71, ОСОБА_5 Диби, до якого долучено протоколи огляду від 16.02.2015, 17.02.2015 та 19.02.2015 електронної інформації в інтернеті за запитами «Юля Белоцерковская», «Елена Новосeлова» та за номером телефону 74956459289 відповідно, з яких вбачається, що ОСОБА_5 ОСОБА_70 працює продюсером на телеканалі «НТВ», ОСОБА_72 шеф-редактор телеканалу «Россия», а вказаний номер телефону 74956459289 належить російському телеканалу «Звєзда». Також долучено скріншот з інтернет-ресурсу «Вікіпедія» про те, що телеканал «Звєзда» є всеросійським державним каналом, власником якого є Центральна телерадіостудія Міністерства оборони Російської Федерації; власником ВАТ «Телекомпанія НТВ» є «Газпром-Медіа»; «Россия-1» – загальноросійський державний канал, що входить у склад Всеросійської державної телерадіокомпанії, що в свою чергу створена постановою Президіуму Верховної ОСОБА_63 Російської Федереції; ВАТ «Первый канал» – російська державна телекомпанія, що має найбільшу аудиторію РФ (т.2 а.с.188-204);

– лист №2/2746 від 13.03.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області з наведенням оперативних даних щодо контактів представника російського каналу «Первый канал» ОСОБА_5 Диби з ОСОБА_3 (т.2 а.с.205);

– лист №2/2- 3067 від 19.03.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області про те, що на виконання доручення слідчого (т.2 а.с.206) установлено, що 21.01.2015 на картковий рахунок ПАТ «Приватбанк» №5168 7420 6369 6896, що належить ОСОБА_3, перераховано 9950 грн шляхом поповнення готівкою через термінал №СР980В48 відділення ПАТ «Приватбанк». Встановити рух вказаних коштів з російської сторони не представляється можливим (т.2 а.с.208);

– витяг з кримінального провадження №22015090000000002, з якого вбачається, що за заявою ОСОБА_12 19.01.2015 внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.111 КК України про підривну діяльність та шкоду обороноздатності України внаслідок публікації ОСОБА_3 відеозвернення з закликами про відмову від чергової хвилі від мобілізації; а 07.02.2015 у даному кримінальному провадженні внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.114-1 КК України також щодо участі ОСОБА_3 у програмі «Время покажет» (т.2 а.с.209-210);

– заява ОСОБА_73 про вчинення злочину ОСОБА_3 з долученим компакт-диском з записом відеозвернення ОСОБА_3 про відмову від мобілізації (т.2 а.с. 211-212);

– протокол огляду від 19.02.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію у мережі інтернет на відеохостингу «YouTube», а саме відеоролик під назвою «ОСОБА_3//Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», що завантажений і опублікований 17.01.2015, тривалість відео 12 хв 52 сек. Відправник відеозапису Ruslan Kotsaba власник особистого каналу на відеохостингу «YouTube», який дозволив інтернет-користувачам поширювати дане відео у соціальних мережах. На час огляду вказаний відеозапис отримав 167765 переглядів. До протоколу додано скріншоти на 2 арк. та диск з відеозаписом звернення (т.2 а.с.213-216);

– лист №2/377 від 20.01.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області про особові дані ОСОБА_3, його поїздки в зону АТО на Луганщині, інтервю ЗМІ, у тому числі російським. До даного листа додано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно яких ОСОБА_3 є одноособовим власником однокімнатної квартири у м.Івано-Франківську, вул.Кармелюка, 2/23 (т.2 а.с.218-223); довідку адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в області про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за даною адресою (т.2 а.с.224); скріншоти інтервю ОСОБА_3 в інтернет-виданнях (т.2 а.с.225-240) та диск з відеофайлами (т.2 а.с.241);

– лист №2/477 від 22.01.2015 начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області про особові дані ОСОБА_3 та ОСОБА_74, до якого додано довідку адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в області про реєстрацію місця проживання ОСОБА_74 за даною адресою, копії Ф-1 заяв про видачу паспорта ОСОБА_3 та ОСОБА_74, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої відомості за субєктом ОСОБА_74 відсутні (т.2 а.с.242-246);

– протокол огляду від 28.01.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в інтернеті програми «Специальный корреспондент» від 23.01.2015, долучено стенограму та компакт-диск з відеозаписом даного випуску передачі (т.3 а.с.1-7);

– протокол огляду від 28.01.2015, згідно якого оглянуто  електронну інформацію (відеозапис) в інтернеті інтервю ОСОБА_3 телеканалу НТВ відеоролик «Украинскому журналисту грозит строк за отказ воевать в Донбассе», опублікований 24.01.2015, долучено стенограму та компакт-диск з вказаним відеозаписом (т.3 а.с.8-13);

– протокол огляду від 28.01.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в інтернеті «ОСОБА_3//Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», опублікованого 17.01.2015, долучено стенограму та компакт-диск з вказаним відеозаписом (т.3 а.с.14-17);

– протокол огляду від 28.01.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в інтернеті інтервю ОСОБА_3 для програми «Вести» телеканалу «Россия-24», опублікованого 13.01.2015, долучено стенограму та компакт-диск з відеозаписом даного інтервю (т.3 а.с.18-20);

– протокол огляду від 29.01.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в мережі інтернет відеоролику «ОСОБА_75 ОСОБА_3, вернувшийся с Востока Украины, в эфире телеканала «112 Украина», опублікованого 23.06.2014, долучено стенограму та компакт-диск з відеозаписом (т.3 а.с.21-24);

– протокол огляду від 29.01.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в мережі інтернет програми «Время покажет» від 22.01.2015 російського телеканалу «Первый канал», долучено стенограму та компакт-диск з відеозаписом даного випуску передачі (т.3 а.с.25-30);

– довідку №5/559 від 28.01.2015 Івано-Франківського обласного військового комісаріату, згідно якої ОСОБА_3 22.06.2006 виключений з військового обліку за віком (т.3 а.с.32);

– протокол огляду від 10.02.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в мережі Інтернет відеоролику «ОСОБА_3 з Луганської ОДА», завантаженого 20.07.2014, долучено стенограму та компакт-диск з відеозаписом (т.3 а.с.33-37);

– протокол огляду від 26.02.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в інтернеті відеоролику передачі «Прямим текстом: Мобілізація і всі тривоги, повязані з нею» за 22.01.2015, долучено стенограму та компакт-диск з відеозаписом даного випуску передачі (т.3 а.с.38-45);

– протокол огляду від 04.03.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в мережі інтернет відеоролику «ОСОБА_76: «Я отказываюсь от мобилизации в защиту ОСОБА_3», опублікованого 10.02.2015, долучено стенограму та компакт-диск з вказаним відеозаписом (т.3 а.с.46-52);

– протоколи за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Івано-Франківської області за номером мобільного телефону +380503386798, належного ОСОБА_3, за 29-30.01.2015 та 02.02.2015 (т.3 а.с.62-89), оптичні диски СD-R №3019 та 3020 як носії знятої інформації визнано речовими доказами до долучено до матеріалів справи (т.3 а.с.90-91);

– протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Івано-Франківської області: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером мобільного телефону +380503386798, що використовується ОСОБА_3, за 12.02.2015; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж іноземного оператора за номером +74956459289, що використовується Наумовою ОСОБА_5, за 16.03.2015, за номерами +74999952401, +79057470955, що використовуються представниками телеканалу «Россия 1», за 16.03.2015; за номером +79031593811, що використовується ОСОБА_70, за 16.03.2015; аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_3 за 11.03.2015 (т.3 а.с. 92-103), оптичні диски СD-R №3028, 3036, 3038 як носії знятої інформації визнано речовими доказами до долучено до матеріалів справи (т.3 а.с.104-105);

– документи щодо відкриття та використання банківського рахунку ОСОБА_3 № 5168 7420 6369 6896: копія анкети-заяви ОСОБА_3 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18.12.2013; копія паспорту ОСОБА_3, фотокартка ОСОБА_3 з карткою «Приватбанку», виписка по вказаному особовому рахунку про рух коштів з вказівкою на списання коштів 21.01.2015 за придбання квитків на потяг, отримані на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 23.02.2015 у порядку тимчасового доступу до документів (т.3 а.с.106-122);

– оптичний диск з інформацією в електронному вигляді щодо телефонних зєднань номеру телефону +380503386798, що належить ОСОБА_3 за період з 21.01.2014 по 07.02.2015, отриманий в результаті тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 17.02.2015, що визнаний речовим доказом у справі (т.3 а.с.123-144);

– висновок судово-лінгвістичної (авторознавчої) експертизи від 06.02.2015 №19/1 з відповідними додатками: копіями протоколів огляду, стенограмами та оптичними дисками з відеозаписами з участю ОСОБА_3 (т.3 а.с.145-217);

– протокол обшуку від 07.02.2015, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21.01.2015 у житлі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого виявлено та вилучено 38 найменувань предметів та документів, у тому числі мобільні телефони, сім-картки, карти памяті, компютерна техніка, банківські карти, готівкові кошти у сумі 6320 доларів США, 9110 євро, 7000 грн, вилучені речі оглянуто (протоколи огляду від 09.02.2015, 12.02.2015, 20.02-24.02.2015, 25.02.2015, 27.02.2015, 06.03.2015 з відповідними додатками) та визнано речовими доказами (постанови від 09.02.2015, 27.02.2015, 06.03.2015) та документами (постанова від 06.03.2015) (т.3 а.с.226-237, т.4 а.с. 1-56);

– лист Івано-Франківського міського комісаріату №1/984 від 09.02.2015 з розясненням того, що згідно абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період в Україні настав в березні 2014 року (з моменту набрання чинності Указом Президента від 17.03.2014 №303/2014) та триває по даний час (т.4 а.с.57);

– копію облікової картки рядового ОСОБА_3 з Івано-Франківського обласного військового комісаріату, згідно якої ОСОБА_3 знятий з військового обліку 22.06.2006 за віком (т.4 а.с.59);

– лист в.о. директора телеканалу «112 Україна» №112 від 06.02.2015 про те, що ОСОБА_3 до 31.12.2014 надавав послуги стрингера (позаштатного журналіста) «Інформаційному агентству «112 Україна» (телеканал «112 Україна») на підставі цивільно-правового договору, що діяв до 31.12.2014, укладений договір вирішено не пролонгувати, про що ОСОБА_3 було письмово повідомлено. Станом на 17.01.2015 та з 01.01.2015 ОСОБА_3 не був позаштатним журналістом «ІА «112 Україна» (телеканал «112 Україна»). Долучено копію договору з ОСОБА_3 та копію повідомлення про припинення дії договору (т.4 а.с.60-68);

– лист №02/04 від 13.02.2015 Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України» про те, що ОСОБА_3 не є членом цієї організації. ОСОБА_3 20.11.2014 подавав заяву на вступ до НМПУ, але рішення щодо нього не приймалось, прес-карту видано ОСОБА_3 помилково (т.4 а.с.69);

– лист №58/2 від 17.02.2015 Національної спілки журналістів України, згідно якого ОСОБА_3 на обліку спілки не перебуває (т.4 а.с.70);

– лист №19/15 від 17.02.2015 Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України про те, що ОСОБА_3 не є членом цієї організації (т.4 а.с.71);

– лист №10 від 16.02.2015 про те, що ОСОБА_3 на обліку в Івано-Франківській обласній спілці журналістів Національної спілки журналістів України не перебуває і в Національну спілку журналістів через обласну спілку не поступав (т.4 а.с.72);

– довідку Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби про перетин державного кордону України ОСОБА_3 та ОСОБА_74 (т.4 а.с.72-73).

Відповідно до визначеного обсягу та порядку дослідження доказів під час судового розгляду допитано свідків, обвинуваченого, досліджено письмові документи, аудіо- і відеозаписи та речові докази у справі.

Суд звертає увагу, що захист обвинуваченого упродовж всього досудового розслідування та судового розгляду здійснювався одночасно двома фаховими юристами адвокатами, жоден із захисників не призначався за постановою слідчого, а отже обвинувачений мав практичну можливість на власний вибір організувати свій юридичний захист без будь-якого примусу з боку держави та її органів.

Відповідно до ч.4 ст.46, ч.1 ст.47 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює; захисник зобовязаний використовувати засоби захисту, передбачені цим кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та зясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, помякшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Захисникам обвинуваченого було надано достатньо часу та можливостей, необхідних для підготування захисту. В той же час, суд зауважує, що упродовж усього судового розгляду стороною захисту клопотання про виклик свідків не заявлялось, будь-які письмові докази (крім документів, що характеризують особу обвинуваченого та підтверджують походження вилучених під час обшуку коштів), аудіо- і відеозаписи, речові докази суду не подавались.

Так, за клопотанням сторони захисту судом до кримінального провадження долучено засвідчені копії наступних документів:

– свідоцтва про завершення ОСОБА_3 у листопаді-грудні 2014 навчального курсу «Удосконалення навичок безпеки та висвітлення конфліктів (т.4 а.с.134);

– прес-карти 14-04-343, виданої Незалежною медіа-профспілкою України на імя ОСОБА_3, дійсне до 30.09.2015 (т.4 а.с.135);

– сертифікату учасника ІІ Львівського медіафоруму 13-14.11.2014 ОСОБА_3 (т.4 а.с.136);

– свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ серії ІФ №580-119Р «Народне ОКО», засновник ОСОБА_3, програмні цілі обєктивне висвітлення подій на території Прикарпаття (т.4 а.с.137);

– посвідчення №122 кореспондента телеканалу «ZIK» ОСОБА_3, дійсного до 31.12.2012 (т.4 а.с.138);

– свідоцтва про шлюб серії 1-НМ №088935, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_77 зареєстрували шлюб 10.02.2000 (т.4 а.с.143);

– свідоцтва про народження серії 1-НМ №071649 , згідно якого ОСОБА_78 народилася 26.06.2007 (т.4 а.с.144);

– свідоцтва про народження серії 1-НМ №196974, згідно якого ОСОБА_78 народилася 26.06.2007 (т.4 а.с.145).

Також за клопотанням сторони захисту долучено оригінал довідки ПАТ «Приватбанк» про проведені операції за строковими грошовими переказами за період з 01.01.2010 до 18.04.2016 клієнтом ОСОБА_79, що підтверджує регулярне надходження міжнародних переказів даному клієнту на загальну суму 19510 доларів США, у тому числі від відправника ОСОБА_80 через MoneyGram USA та Western Union USA у 2015 році (після затримання ОСОБА_3П.) (т.4 а.с.139-140).

Оцінюючи кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає наступне.

Поза розумним сумнівом, під час судового розгляду установлено, що обвинувачений у період травня червня 2014 року, будучи позаштатним кореспондентом каналу «112 Україна» (лист каналу та копія договору, т.4 а.с.60-67, оригінал договору т.4 а.с.56), виїжджав у зону проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. У Луганській області був акредитований як кореспондент цього каналу (речовий доказ перепустка, т.4 а.с.56) та знімав репортажі про діяльність українських підрозділів в зоні бойових дій.

Надалі 20.06.2014 ОСОБА_3 розмістив на відеохостингу «YouTube» в мережі інтернет відеоролик під назвою «ОСОБА_3 з Луганської ОДА» (протокол огляду, стенограма, аудіозапис, т.3 а.с.33-37), в кінці червня 2014 року дав інтервю каналу «112 Україна» (протокол огляду, стенограма та відеофайл, т.3 а.с.21-24) та 13.07.2014 російському каналу «Россия 24» з приводу його перебування у м. Луганськ (вказані відеофайли, т.2 а.с.241) , а 12.11.2014, діючи на прохання журналіста російського каналу «Первый канал», використовуючи власний аккаунт «Ruslan Kotsaba» в соціальній мережі «Facebook» передав користувачу профілю «Елена Дыба» особисті дані щодо командира 5-го батальйону територіальної оборони Івано-Франківської області та його номер мобільного телефону, без згоди останнього (протокол огляду системного блоку, т.4 а.с.1-44, покази ОСОБА_9, надані у судовому засіданні).

17.01.2015 ОСОБА_3 розмістив в інтернеті у відеохостингу «YouTube» на особистій сторінці «Ruslan Kotsaba» відеозвернення до Президента України під назвою «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації» (протокол огляду, стенограма та відеофайл, т.3 а.с.14-17; т.2 а.с.213-216), що було використано російськими ЗМІ як демонстрацію публічної відмови від мобілізації українського журналіста, який раніше закликав припинити громадянську війну (протокол огляду, стенограма, відеофайл, т.3 а.с.25-30).

В подальшому, 23.01.2015 ОСОБА_3 на запрошення та за оплату російської сторони авіарейсом Київ-Москва вилетів до Російської Федерації, де, того ж дня, у студії телеканалу «Россия 1» взяв участь у прямому ефірі програми «Специальный корреспондент» (протокол огляду, стенограма та відеофайл, т.3 а.с.1-7), а 25.01.2015, перебуваючи у м. Івано-Франківськ, з ініціативи російської сторони (протокол НСРД, т.3 а.с.74-75, аудіозапис т.3 а.с.90) та за допомогою мережі інтернет взяв участь у програмі «Центральное телевидение» російського телеканалу «НТВ» (протокол огляду, стенограма, відеофайл, т.3 а.с. 7-13).

Також, 24.01.2015 ОСОБА_3, перебуваючи в м.Москва, за обіцяну матеріальну винагороду, отримав завдання від журналіста російського каналу «НТВ» про підготовку репортажів з участю тих жителів с.Черемхів Коломийського району Івано-Франківської області, які висловлюються проти мобілізації та не бажають йти воювати (протоколи НСРД, т.3 а.с.76-77, аудіозапис т.3 а.с.90), а також 25.01.2015 від цього ж журналіста отримав інші завдання на підготовку репортажів аналогічного характеру в м.Івано-Франківськ, обумовивши, що репортажі протестного характеру він буде готувати нібито з власної ініціативи, а не на замовлення російського каналу, і умисно розмістить їх на відеохостингу «YouTube» з наданням дозволу на їх використання необмеженому колу користувачів (протокол НСРД, т.3 а.с.80-81, аудіозапис т.3 а.с.90)

На виконання цього завдання 01.02.2015 ОСОБА_3 виїхав до обумовлених населених пунктів с.Черемхів та с.Коршів Коломийського району, де намагався отримати у місцевих жителів інтервю щодо відмови їх від мобілізації та небажання брати участь у бойових діях на сході України (протоколи НСРД, т.3 а.с.101-103, відеофайли, т.3 а.с.104).

Також 28.01.2015 ОСОБА_3 надав кореспонденту російського телеканалу «Звезда» номер телефону невстановленого громадянина України на імя ОСОБА_3, який, зі слів обвинуваченого, міг надати коментар з приводу своєї відмови від мобілізації, або вказати інших осіб з числа громадян України, які висловлюються проти мобілізації та, на той час, перебувають на роботі у м.Москва (протоколи НСРД, т.3 а.с.84-87, аудіозапис, т.3 а.с.90).

Вказані факти публічних виступів та репортажів: про діяльність українських військових підрозділів, у т.ч. батальйону «Айдар», відеоролик 20.06.2014 під назвою «ОСОБА_3 з Луганської ОДА», інтервю в кінці червня 2014 каналу «112 Україна» та 13.07.2014 російському каналу «Россия 24» з приводу його перебування у м. Луганськ, участь 23.01.2015 на запрошення та за рахунок приймаючої сторони у прямому ефірі програми «Специальный корреспондент» телеканалу «Россия 1», участь за допомогою мережі інтернет 25.01.2015 у програмі «Центральное телевидение» російського телеканалу «НТВ», інтервю 01.02.2015 у жителів сіл Коршів та Черемхів Коломийського району, не заперечуються і самим обвинуваченим.

Суд також погоджується з доводами обвинуваченого про те, що він не несе відповідальності за висловлювання інших учасників програм, у яких приймав участь.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_40, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_9, ОСОБА_52 ствердили, що у період 2014 – січня 2015 безпосередньо як військовослужбовці та волонтери бачили в різноманітних населених пунктах на території проведення АТО військовослужбовців Російської Федерації, також свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_40, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_9 та ОСОБА_52 підтвердили використання противником новітнього російського озброєння, яке відсутнє в українських військових.

Безумовно, суд не стверджує, що ОСОБА_3 під час поїздок в Луганську та Донецьку області бачив там російських військовослужбовців та використовуване ними новітнє російське озброєння проти українських військових. Однак у разі грунтовного збирання інформації для обєктивного та добросовісного висвітлення подій у зоні АТО відповідно до правил журналістської етики інформація про учасників подій та їх озброєння обвинуваченому мала бути відома.

Суд також звертає увагу на те, що інформація в репортажах ОСОБА_3 подавалася вкрай однобоко та очевидно маніпулятивно на замовлення журналістів російських ЗМІ, що підтверджується наведеними вище доказами.

Як вбачається з практики Європейського Суду з прав людини, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає право журналістів розкривати інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес, за умови, що вони діють сумлінно, опираються на точну фактологічну основу й надають «надійну і точну» інформацію відповідно до норм журналістської етики (п.46 рішення у справі «Дюпюї і інші проти Франції» (Dupuis and Others v France), 1914/02, 7 червня 2007 року).

В той же час, стороною обвинувачення на підтвердження надання ОСОБА_3 допомоги іноземній державі, іноземній організації та їх представникам надано суду виключно дані з інтернет-ресурсу «Вікіпедія» щодо належності російського телеканалу «Первый канал» – російській державній телекомпанії ВАТ «Первый канал» (ОАО «Первый канал», 51% акцій належить Російській Федерації), загальноросійського державного телеканалу «Россия 1» одноосібному власнику – «Загальноросійська державна телевізійна і радіомовна компанія» (ВГТРК), Російська Федерація; російського телеканалу «НТВ» – російській телекомпанії ВАТ «Телекомпанія НТВ», власник «Газпром-Медіа», російського телеканалу «Звезда» – власнику Центральній телерадіостудії Міністерства оборони Російської Федерації, що не є офіційним документом, підтверджуючим право власності чи діяльності даних ЗМІ та їх журналістів від імені іноземної держави, що навіть за проведення огляду електронної інформації – сторінок «Вікіпедії» як слідчої дії з відображенням цих даних у відповідному протоколі огляду (т.2 а.с.188-204) не є допустимим доказом у справі.

Аналогічно, суд не вважає належними і допустимими доказами у справі відомості, що містяться у листуванні начальника відділу контррозвідки УСБУ в Івано-Франківській області та начальника УСБУ в області за відсутності документів, у тому числі проколів слідчих дій з відповідними додатками, на підтвердження викладених у них даних.

Згідно висновку судово-лінгвістичної (авторознавчої) експертизи №19/1 від 06.02.2015, заклики ОСОБА_3 до відмови від мобілізації у відеоролику «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації» є однією з форм підривної діяльності проти України на шкоду її обороноздатності у сучасних умовах (т.3 а.с.150-164).

Не ставлячи під сумнів обєктивність вказаного експертного висновку, суд зауважує, що за ч.1 ст.111 КК України ОСОБА_3 інкримінується умисне надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а не безпосереднє здійснення ним підривної діяльності проти України на шкоду її обороноздатності у сучасних умовах.

У жодному з наданих стороною обвинувачення належному та допустимому доказі, в тому числі отриманому внаслідок проведення численних негласних слідчих (розшукових) дій не міститься будь-яких відомостей про те, що вказані публічні виступи ОСОБА_3 здійснював умисно саме для надання іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Згідно ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст.10 Конвенції про права людини і основоположні свободи від 04.11.1950, що ратифікована Україною 17.07.1997 та яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів… Здійснення цих свобод, оскільки воно повязане з обовязками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Будь-яких доказів існування законодавчого обмеження права на свободу слова щодо розголошення інформації про учасників бойових дій чи критики їх діяльності у зоні проведення АТО, у тому числі у іноземних засобах масової інформації, зокрема Російської Федерації, стороною обвинувачення суду не надано.

Не зважаючи на те, що під час вказаних виступів ОСОБА_3 дійсно неодноразово заперечував масову присутність російських військових в зоні АТО, наголошував на високій дисципліні та героїзмі протилежної сторони конфлікту, фактичній громадянській війні на цій території та звинувачував українських військових у знищенні мирного населення, суд не вбачає у вказаних діях обвинуваченого ознак державної зради, та вважає, що вказані виступи ОСОБА_3 охоплюються правом на свободу слова, що не обмежене законом та діє незалежно від кордонів.

Вказане відповідає також практиці Європейського Суду з прав людини.

Так, зі змісту п.п. 34, 35 рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_61 проти Польщі» (Dabrowski v Poland), 18235/02, 19 грудня 2006 року, вбачається, що заявник був як журналіст зобовязаний передавати інформацію та ідеї щодо політичних питань та інших, що становлять суспільний інтерес, і, роблячи це, мати змогу вдаватися до певного перебільшення.

Суд не вбачає також складу злочину, передбаченого ст.111 КК України, у діях обвинуваченого, що полягали у акредитації його як журналіста на території так званої «ЛНР» (на перепустці наявний відтиск печатки Луганської ОДА, т.4 а.с.56), підготовці репортажів на замовлення журналістів російських ЗМІ та у наданні обвинуваченим номерів телефонів командира 5 батальйону територіальної оборони ОСОБА_9 та особи на імя ОСОБА_61.

За таких обставин з наданих стороною обвинувачення доказів суд вважає непідтвердженим обвинувачення ОСОБА_3 в умисному вчиненні ним як громадянином України на шкоду обороноздатності України діяння, що виразилось в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а тому суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 вчинення інкримінованих за ч.1 ст.111 КК України дій, оскільки вказане є реалізацією ним права на свободу слова та вираження поглядів.

Щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.114-1 КК України суд зазначає наступне.

Як вбачається з довідки №5/559 від 28.01.2015 Івано-Франківського обласного військового комісаріату (т.3 а.с.32) та копії облікової картки рядового ОСОБА_3 (т.4 а.с.58-59), останній перебував на військовому обліку у Івано-Франківському міському військовому комісаріаті з 27.06.1995, виключений з військового обліку за віком 22.06.2006.

Вказане підтверджується також показами, наданими у судовому засіданні свідком – головним спеціалістом Івано-Франківського міського комісаріату ОСОБА_38, який показав, що ОСОБА_3 на військовому обліку не перебуває, виключений у 2006 році з військового обліку за досягненням 40-річного граничного віку перебування на обліку, установленого Законом України «Про військовий обовязок і військову службу» (в редакції до березня 2014 року). Також при постановці на військовий облік військовозобовязаний повідомляється в усній формі про вік, до якого перебуватиме на обліку. Відповідні дані щодо призовного віку містяться в оприлюднених законодавчих актах, а також розміщені на інформаційних стендах військових комісаріатів. Мобілізувати після виключення з військового обліку за віком можна тільки за особистою заявою особи. Такої заяви від ОСОБА_3 не надходило.

Зважаючи на викладене, а також діючу в Україні презумпцію знання закону згідно ст.68 Конституції України та гарантоване ч.3 ст.32 Конституції України право кожного громадянина знайомитися в органах державної влади, установах та організаціях з відомостями про себе, які не є державною чи іншою таємницею, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 станом на 17.01.2015 було відомо про виключення його з військового обліку та неможливість його призову на військову службу інакше, як добровільно за його особистою заявою.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» та ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це, зокрема, період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію.

Отже, з моменту набрання чинності Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014, тобто з березня 2014 року по даний час в Україні діє особливий період. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 №113-VIII, чергова хвиля часткової мобілізації, оголошеної в особливий період, повинна була розпочатись 20.01.2015.

На час публікації 17.01.2015 обвинуваченим в мережі інтернет у відеохостингу «YouTube» на особистій сторінці «Ruslan Kotsaba» відеозвернення до Президента України під назвою «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації» (т.3 а.с.14-17), в Україні діяв особливий період та було оголошено про проведення чергової хвилі часткової мобілізації з 20.01.2015.

За твердженням обвинуваченого, розміщуючи вказане відеозвернення, керувався правом на свободу слова як журналіст каналу «112», яким є до цього часу, висловлював виключно власні оціночні судження щодо братовбивчої війни на сході України, звернення було адресоване Президенту України, а не до потенційних мобілізованих. Був впевнений, що внаслідок його неприязних стосунків з військовими загалом, отримає мобілізаційну повістку та буде мобілізований на військову службу, в той же час був і є пацифістом, а тому виступає проти війни як такої. Війну на сході України вважає громадянською, тому у цьому зверненні висловив свою особисту позицію щодо відмови від мобілізації.

Твердження ОСОБА_3 про те, що він є переконаним пацифістом, а тому висловлював власні переконання проти війни як такої, спростовано його ж словами «я не есть пацифистом, я мужчина, и я понимаю, что если будет война, нужно идти воевать….» (друга хвилина інтервю каналу «НТВ», опублікованого 24.01.2015, протокол огляду від 28.01.2015, стенограма, відеозапис, т.3 а.с.8 – 13).

У судовому засіданні також встановлено, що на 17.01.2015 ОСОБА_3 не був журналістом каналу «112 Україна», оскільки договір про надання послуг від 01.04.2014 №ЦПУ/112/12 закінчив свою дію 31.12.2014, про що письмово повідомлено ОСОБА_3 листом №451/112/14 від 21.11.2014 (листи каналу та вказаний договір, т.4 а.с.60-68), про що обвинуваченому було достеменно відомо, так як при обшуку за його місцем проживання вилучено оригінал цього ж договору з зазначенням часу припинення його дії (т.4 а.с.56), у передачі «Прямим текстом» під назвою «Мобілізація і всі тривоги, повязані з нею» на телеканалі «ZIK», в ефірі 22.01.2015 обвинувачений на 29 хв 58 сек дослівно вказав: «Я зараз не працюю на жодний канал. Я – фрілансер. Що зняв, то і заробив» (протокол огляду від 26.02.2015, стенограма, відеозапис, т.3 а.с.38-45), а згідно протоколу НСРД від 12.02.2015 у телефонній розмові від 06.02.2015 о 22 год 49 хв ОСОБА_3 повідомив співбесіднику, що шукає роботу, оскільки на каналі 112 працюють інші, а не він (т.3 а.с.92-93, аудіозапис, 3 а.с.104).

Твердження ОСОБА_3 про те, що вказане відеозвернення адресоване тільки Президенту України та містить виключно оціночні судження, також спростоване у судовому засіданні, в першу чергу самим текстом цього звернення, де дослівно вказано: «Ну це звичайно Порошенку цього не треба, та він не буде то бачити… Всі ті, хто мене чує: я відмовляюсь від мобілізації. Всіх адекватних людей закликаю відмовитись від цієї мобілізації…».

Під час перегляду даного відеозвернення безпосередньо у судовому засіданні установлено, що ОСОБА_3 звертається не тільки до Президента України, а й до «всіх адекватних людей», закликаючи, в тому числі через особистий приклад, відмовлятися від мобілізації. Вказані заклики обґрунтовуються звинуваченням Президента України та його оточення у небажанні змінити ситуацію в Україні на краще; тим, що не введений воєнний стан в Україні; характеристикою подій на сході України як громадянської братовбивчої війни проти співвітчизників; спростуванням наявності на Донбасі російських військ; впевненістю у поразці української армії; непрямим звинуваченням добровольців в аморальності та залякуванні тим, що після перемиря на них буде покладена відповідальність за неминучу поразку; висловлюваннями впевненості у тому, що на Україну чекають соціальний вибух, кровопролиття та третій Майдан, «яким однозначно скористається Путін».

У даному відеозверненні ОСОБА_3 також наголошує про усвідомлення ним кримінальної відповідальності за власні дії (дослівно: «і мені простіше, а там від двох до пяти років кримінальне покарання, відсидіти в тюрмі, ніж я буду іти зараз на громадянську війну..», «я ще раз наголошую: я відсиджу тюрму..»). В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що його усвідомлення стосувалося кримінальної відповідальності за ст.336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), а не за ст.111 КК (державна зрада) чи ст.114-1 КК (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України), однак для встановлення умислу в діях особи слід керуватися загальним усвідомленням особою злочинності вчинюваних нею дій, а не їх точної юридичної кваліфікації.

Також з показів ОСОБА_3 у судовому засіданні вбачається усвідомлення ним свого авторитету як найбільш відомого на січень 2015 журналіста на Прикарпатті, що мав 3 власні канали на «YouTube»: Ruslan Kotsaba, Ruslan Kotsaba.war, «Народне око», а також був активним учасником ОСОБА_8, а тому до його думки прислухалося місцеве населення.

Вказане підтверджується текстом цього відеозвернення, де дослівно вказано:   «…в звязку з тим, що я вже вважаюсь тут сумно відомий і сумно впізнаваний скандальний журналіст, як то кажуть, ОСОБА_3. То я вирішив скористатись тим, що я впізнаваний, і зробити відеозвернення… ОСОБА_40 я так, щоб користаючись своєю такою популярністю… » .

За таких обставин суд погоджується з висновком судово-лінгвістичної експертизи ІСТЕ СБ України №19/1 від 06.02.2015, згідно якого у тексті стенограми відеоролику «Інтернет-акція: «Я відмовляюся від мобілізації», цілком усвідомлюючи кримінальну відповідальність, передбачену чинним законодавством України, ОСОБА_3 закликає українців, як опосередковано через особистий приклад, так і безпосередньо відмовлятися від мобілізації. Згадані заклики до відмови від мобілізації є однією із форм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в частині здійснення ними своєї головної функції оборони держави (т.3 а.с.150-164).

Продовжуючи свої злочинні дії, після розміщення вказаного відеозвернення на відеохостингу «YouTube», ОСОБА_3 надав ряд інтервю з даного приводу засобам масової інформації України та Російської Федерації. Зокрема, з використанням можливостей інтернету, 22.01.2015 у програмі «Время покажет» російського телеканалу «Первый канал» ОСОБА_3 підтвердив свої попередні публічні заклики до відмови від мобілізації та охарактеризував події, що відбуваються на сході України, як громадянську війну (протокол огляду від 29.01.2015, стенограма, відеозапис, т. 3 а.с.24-30); аналогічно у передачі «Прямим текстом» під назвою «Мобілізація і всі тривоги, повязані з нею» на телеканалі «ZIK», в ефірі 22.01.2015 підтвердив власну позицію щодо публічного заклику до відмови від мобілізації та вказав, що розмістив на своїх сторінках в інтернеті зразки заяв про відмову від мобілізації для їх поширення та використання серед співвітчизників (протокол огляду від 26.02.2015, стенограма, відеозапис т.3 а.с.38-45).

З показів свідків у судовому засіданні вбачається, що жоден з них не покинув військові позиції під впливом закликів ОСОБА_3, однак свідки ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_44, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_22 та ОСОБА_81 вказали, що вказане відеозвернення мало деструктивних вплив на діяльність Збройних Сил України, оскільки українці, які знали ОСОБА_3 як учасника подій на Майдані, під впливом його авторитету формували необєктивну думку щодо мобілізації. Заклики публічної особи – відомого на Прикарпатті журналіста ОСОБА_3, розміщені в мережі інтернет для вільного доступу, до зриву мобілізації як єдиної можливості забезпечити територіальну цілісність України впливали на свідомість громадян та перешкоджали проведенню мобілізації, зокрема через вплив на осіб, які вагалися і не визначилися зі ставленням до мобілізації. Вказане не тільки перешкоджало формуванню Збройних Сил, а й негативно впливало на виконання бойових завдань діючих військових підрозділів, бійці яких тривалий час перебували у зоні військових дій та потребували ротації.

ОСОБА_3, діючи як публічна особа, розмістив вказані відеозвернення з закликами проти мобілізації в інтернеті та ЗМІ, що становить вплив на суспільство. Підтвердженням цього є і значна кількість цитувань ОСОБА_3 та обговорення його звернень в інших ЗМІ, в тому числі Російської Федерації. Це звернення мало негативний вплив на соціум загалом, висловлювання у ньому не опиралися на точну фактологічну основу, сприяли формуванню думки громадян щодо уникнення призову та невиконання завдань щодо оборони держави.

Твердження захисників про відсутність наслідків цього відеозвернення внаслідок невстановлення жодної особи, яка б під впливом звернення ОСОБА_3 відмовилася від мобілізації, є неправозгідними, так як такі наслідки не передбачені статтями обвинувачення та не інкримінуються ОСОБА_3

При цьому суд звертає увагу, що стороною обвинувачення як доказ впливу на громадськість звернення ОСОБА_3 надано протокол огляду від 04.03.2015, згідно якого оглянуто електронну інформацію (відеозапис) в мережі інтернет відеоролику «ОСОБА_76: «Я отказываюсь от мобилизации в защиту ОСОБА_3», опублікованого 10.02.2015, долучено стенограму та компакт-диск з вказаним відеозаписом (т.3 а.с.46-52), які досліджувалися у судовому засіданні.

Відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи ІСТЕ СБ України №19/1 від 06.02.2015 у тексті стенограми відеоролику передачі «Время покажет» також міститься його заклик до відмови від мобілізації, оснований на цілковитому усвідомленні кримінальної відповідальності, передбаченої чинним законодавством України за вчинення таких дій. Такий заклик до відмови від мобілізації є однією із форм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в частині здійснення ними своєї головної функції оборони держави.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину за ч.1 ст.114-1 КК України знайшла підтвердження під час судового розгляду та кваліфікує його дії як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період .

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До обставин, що помякшують покарання, суд відносить те, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на обліках ОНД та ОПНД не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_82, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_78, ІНФОРМАЦІЯ_6

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити покарання обвинуваченому нижче нижчої межі, установленої у санкції ч.1 ст.114-1 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Окрім того, колегія суддів, беручи до уваги розумність строків розгляду даного кримінального провадження виходила з наступного. Так, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження, відповідно до ч.3 ст.28 КПК є складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Виходячи з вищевикладеного та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також складності даного кримінального провадження з урахуванням кількості учасників провадження, правової кваліфікації кримінального правопорушення, характеру обставин, що підлягали доказуванню, меж доказування, матеріалів досудового розслідування, беручи до уваги обсяг процесуальних дій, які були необхідними для всебічного та повного дослідження обставин даного кримінального правопорушення, оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження та беручи до уваги не завжди належне виконання ними своїх процесуальних обовязків, зокрема, щодо забезпечення своєчасності явки свідків в судові засідання, суд вважає, що публічний розгляд даного кримінального провадження проведено упродовж розумного строку, що був обєктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою встановлення обґрунтованості висунутого проти ОСОБА_3 кримінального обвинувачення.

Питання речових доказів та документів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Визнати ОСОБА_3 невинуватим у предявленому за ч.1 ст.111 КК України обвинуваченні та виправдати його за цією статтею за відсутністю складу злочину.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з часу фактичного затримання 07 лютого 2015 року. Відповідно до ст.72 КПК України зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього увязнення з 07 лютого 2015 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_3 залишити без змін.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.02.2015 на майно – кошти у сумі 9110 євро, 6320 доларів США та 7000 грн, що вилучені під час обшуку в обвинуваченого 07.02.2015 (т.4 а.с.95-98).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31256201107395 в ГУ ДКСУ в м.Києві, МФО: 820019, код ЄДРОУ: 20001993, – 4795 гривень 96 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судово-лінгвістичної експертизи за висновком №19/1 від 06.02.2015 (т.3 а.с.149).

Речові докази: диски CD-R №3019 та №3020 (згідно постанови від 13.02.2015, т.3 а.с.91), що знаходиться при матеріалах справи (т.3 а.с.90), диски CD-R №№3028, 3036, 3038 (згідно постанови від 19.03.2015, т.3 а.с.105), що знаходиться при матеріалах справи (т.3 а.с.104), диск Вих-WT/Кі-П/15/2848 (згідно постанови від 11.03.2015, т.3 а.с.144), що знаходиться при матеріалах справи (т.3 а.с.136) зберігати при матеріалах справи; кошти у сумі 9110 євро, 6320 доларів США та 7000 грн (згідно постанови від 09.02.2015, т.3 а.с.234), що вилучені під час обшуку в обвинуваченого 07.02.2015 та передані на відповідальне зберігання до банківської установи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (т.4 а.с. 128-134), цифрову-камеру телефон марки «Sumsung», модель «Galaxy», серійний номер RVID33NG21N, ІМЕІ 354023054336650, телефон з камерою «Sumsung Galaxy S4 SM-C101», ЕМЕІ 356985051285254 (згідно постанови від 27.02.2015, т.3 а.с. 53), сім-карту «ГудЛайн» №893720101306107964IF, картку телефонного оператора «ГудЛайн», типової форми, без сім-карти з зазначеним номером телефону +37281607975 та номером картки 893720101306107964IF, телефон «НТС» Т5353 ІМЕІ 356158023575521 без сім-картки, телефон марки «ZOPO» ІМЕІ 865698010076193 з двома сім-картками «МТС» №8938001100108683061 та «Life» №2300142504652, а також з картою памяті 32 Gb micro SD, системний блок компютера чорного кольору, жорсткий портативний диск WD S/N: WX31A11V7533 (згідно постанови від 06.03.2015, т.4 а.с.54), що зберігаються у камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Івано-Франківській області; а також документи: оригінал договору про надання послуг №ЦПУ/112/12 від 01.04.2014, укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ «Інформаційне агентство «112 Україна» та банківську картку ПАТ «ПриватБанк» MasterCard Gold №5168742307990105 (згідно постанови від 06.03.2015, т.4 а.с.55), що знаходяться при матеріалах справи (т.4 а.с.56) – повернути обвинуваченому ОСОБА_3, інші документи зберігати при матеріалах справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

                                                        С У Д Д І :

___________________               ________________                   __________________

    О.В. ОСОБА_83ОСОБА_84Лазарів