ВСУ: Наявність дійсного договору між сторонами виключає застосування ст. 1212 ЦК України як підставу для стягнення коштів (майна) однією стороною з іншої (ВСУ від 7 червня 2017р. у справі № 3-189гс17)

1007-2017
Cтягнення коштів

Боржник не розрахувався за кредитом, і за нього на підставі договору поруки розрахувався поручитель. Боржник був ліквідований, і поручитель втратив можливість стягнення коштів, сплачених ним банку боржника.

 

Фабула: Поручитель розрахувався з банком за кредит боржника на підставі договору поруки. У зв’язку з ліквідацією Боржника поручитель втратив можливість стягнути сплачений ним за боржника борг банку в порядку ст. 556 ЦК України. Поручитель звернувся до суду із позовом про стягнення з банку сплаченої ним суми боргу за ліквідованого боржника, у зв’язку з тим, що банк набув ці гроші без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України).

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, суди апеляційної та касаційної позов поручителя задовольнили. Але, ВСУ  скасував рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишив рішення суду першої інстанції в силі. 

ВСУ обґрунтував таке рішення тим, що укладений між банком та поручителем договір поруки, є дійсним та недійсним судом не визнавався, а тому кошти банку перераховані на законних підставах. Отже, стаття 1212 ЦК України не застосовується, коли правовідносини між сторонами регулюються нормами договірного права. 

 

Постанова 07.06.2017